ВИННІ, БО ЛИШИЛИСЯ ЖИВИМИ


                                             ВИННІ, БО ЛИШИЛИСЯ ЖИВИМИ
        Про судову епопею над вчорашніми бійцями Володимир-Волинської 51-ї окремої механізованої бригади писано-переписано як у друкованих, так і електронних засобах масової інформації нашого краю. Інтерес до озвученої теми зрозумілий. Військова прокуратура усіма силами та можливими засобами намагається довести, що хлопці, які два роки тому зі зброєю у руках захищали терени нашої Батьківщини на сході, стали злочинцями. Які передумови такого звинувачення?  По суті, беззбройні бійці (гаубиці були розбиті ворожою артилерією) залишили висотку, яку обороняли і яку безперервно поливали вогнем, і змушені були перетнути державний кордон та зайти на територію нинішнього нашого агресора. В іншому випадку вони просто не вижили б.      Зрозуміло, війни без жертв не буває. Але це у тому випадку, якщо вони оправдані. За безглузді смерті треба судити командирів, котрі планують ту чи іншу операцію. Солдат є простим виконавцем їх волі та наказів. На жаль, на лаві звинувачених чомусь нема жодного військового посадовця. Знову діє відомий принцип: для друзів усе, для усіх інших – закони. Цікавою з цього приводу є думка одного з адвокатів Василя Нагорного.     --Сподівалися, що сьогодні прибудуть свідки. Найбільше очікуємо на офіцера Лемешева, з яким вони входили, а згодом виходили з території Росії і якого поки що ми не бачили у жодному судовому засіданні Це тим більш дивно, що солдати його не здали. Коли на чужій території їх запитували, чи є офіцери, то вони відповіли, що нема. Тепер хлопці хочуть подивитися йому у вічі. Такого свідка, звичайно, бажано послухати. Він може прояснити багато речей, які слідство могло опустити чи не бачило, чи просто не бажало цього. Дивно, що його не притягують до будь-якої відповідальності за такі самі дії, за які звинувачують рядових бійців.      - Ця справа дуже затягнулася і чи це нормальний правовий процес?      - Затягування, на мою думку, нема. Суть у тому, що такої справи ще не було, в якій би звинувачували таку кількість бійців. Це навіть технічно важко проводити. Тривала перервав у судовому засіданні трапилася через те, що військова прокуратура подавала не оригінали, а ксерокопії документів, наказів, бойового статуту і т. д. Їх суд не міг прийняти до розгляду як письмові докази. У зв”язку з цим справа постійно переноситься і буде переноситися, оскільки не всі свідки бажають з”являтися у судове засідання. Дехто (і в мене є відповідні докази) тепер починає соромитися своїх попередніх показань і вважає, що його офіцерська честь не дає змоги їхати на такі судилища. - Можна думати, що ця справа розглядатиметься ще років два. Чи є передумови до її завершення? - Думаю, що вона тягтиметься ще довго. І це пов”язано не тільки із зміною звинувачення. По суті, ми починаємо заново, але певний фундамент є. Частину доказів у судовому засідання досліджено. Найбільшою перепоною, у цьому за два роки переконався, стосовно інших бійців є неявка свідків. Прокуратура, як не дивно, не може цього забезпечити. Вони десь когось спіймали, розпитали і подали дані, а ось його явку забезпечити не можуть. Судіть самі, чи можна вірити такому свідченню? Може такої людини не існує і в природі. Ми ж досі звикли вірити написаному на папері. Ні для кого не секрет, що через таку казуїстику липових свідчень була тьма-тьмуща. Але ж тепер ми рятуємо за суд незалежний і справедливий. Ось через те цілком вмотивована вимога і суду, і захисту, і звинувачених: свідка потрібно бачити наяву. Оскільки  такого нема, то відповідно розгляд справи затягується. Тут пряма вина військової прокуратури. Раз знайшли свідків, то приведіть, привезіть або доставте у будь-який інший спосіб. Ми хочемо почути як одну сторону, так і іншу, оскільки досі жодного доказу винуватості бійців прокуратурою не подано. Ті документи, які вони пропонували, суд відхилив, бо вони невірно оформлені. Безперечно, що такий підхід військових чиновників до своїх обов”язків просто дивує. Адже на кону долі десятків людей.      Військовики не спромоглися надати суду навіть Бойовий статут. Той, який є у суді, лише з печаткою однієї військової частини, а не Міністерства оборони. Захисники поставили під сумнів автентичність його тексту. Прокуратура цей статут забрала, а нового так і не надала. Як не прикро, але затягування справи не кращим чином позначається і на моральному стані бійців. Як стверджують захисники, в окремих хлопців здають нерви, проявляється слабкодухість. Добре, що вони не полишають один одного на самоті, дружно підтримують.  Нині усі проходять реабілітацію, постійно спілкуються з психологами.      Унікальність цієї справи у тому, що вона єдина у своєму роді в Україні через велику кількість звинувачених. Подібних справ, як заявляють захисники, відносно військових злочинів ще не було. Відповідно нема і належної практики в учасників процесу. Чи не тому дивно було слухати під час судового засідання неодноразово мовлену прокурором Зубковим фразу, яка добре знана старшому поколінню ще зі сталінських часів – за попередньою змовою. Вона вжита для кваліфікації злочину кожного вчорашнього солдата. Через те тільки констатуюча частина звинувачення зайняла сорок хвилин засідання. На щастя, ні захист, ні звинуваченні не погоджуються з доказами, що їх винесла на суд військова прокуратура. Захисники вимагають витребувати ще цілий ряд документів, які у кінцевому підсумку і мають пролити світло на цей неординарний у військовий практиці прицедент. Бажано, зокрема, подивитися акти про інженерні укріплення висотки, яку захищали  бійці 51-ї окремої бригади, акти перевірок, які робило Міністерство оборони та Антитерористичний центр та ще цілий ряд документів.    Про підвищену увагу до цього судового процесу свідчить той факт, що він не лишився поза увагою Героя України, народного депутата Надії Савченко, з якою перед початком засідання вдалося поспілкуватися і кореспонденту «Волинської газети». Поки що, заявила співрозмовниця, з матеріалами військової прокуратури ознайомлена поверхово. Дивно, що судять хлопців, які воювали за Україну.      --Таку ситуацію, -- каже пані Надія, спричинило за останні два роки вище керівництво держави, за що має нести відповідальність на законодавчому рівні. Свою вину за мобілізацію без військового стану повинен визнати і Президент України. Виконання завдань АТО зобов”язані забезпечувати спецпризначенці, які володіють відповідними навиками та мають необхідні засоби. У нас дуже багато проблем, які створюють хаос у країні, що викликає справедливе обурення людей. Це пряме упущення влади. За військові прорахунки треба з усією серйозністю питати з генералів, які роками протирають свої лампасовані штани. Саме вони повинні сидіти на лаві підсудних, а не хлопці, у яких не було іншого виходу для виживання.      --Вам, мабуть, розповіли про суть справи. Могли вони вчинити по-іншому?      --Хіба що померти з криками «За Україну!» Розумієте, українській владі дуже вигідно, коли героїв багато, але героїв мертвих. Їх би нагородили посмертно, а матерям не виділили б нічого, крім якоїсь шанобливої грамоти. На жаль, таке ставлення влади до свого власного народу, який таку владу ще й захищає.      --Як поводитися хлопцям? Погоджуватися зі звинуваченнями, опускати руки?      --Ніколи не брати на себе вини, якщо ти не винен, як би тебе не пресували. Тут питання в іншому. Якщо буде оправдальний вирок, то постане питання про притягнення до відповідальності працівників військової прокуратури. Подібний крок аж ніяк не вигідний державі, оскільки дискредитуватиме її найвище керівництво. Через те робиться усе можливе, аби усі негаразди скинути на простих людей.    Не полишився цей процес і поза увагою правозахисних громадських організацій, тому числі й Всеукраїнської громадської організації ветеранів АТО та особисто голови Волинського округу, який є одним з підрозділів названої організації, Хенрика Кошьчєльного. Він і надалі пообіцяв стежити за перебігом цієї справи і робитиме усе, аби захистити безневинних.       На закінчення даної розповіді додамо, що дата наступного судового засідання стане відома тільки тоді, коли зберуть усі необхідні матеріали. Процес цей, як свідчить практика, довготривалий.                                                                                                      Володимир ПРИХОДЬКО 
На фото зліва на право Приходько Володимир, Савченко Надія, Кошьчєльни Хенрик.

2 Вер о 8:49